Його Величність - Майдан. Непомітно збігло три роки. Чи стали ми краще розуміти, хто скористався нашою Перемогою, може стали згуртованішими й мудрішими, навчились чути одне одного, вирізняти небайдужих від пустобрехів і політзаробітчан, особистості від пройдисвітів і наймитів олігархату ? Чому ми дозволили ницим і безпринципним та тим, хто успішно відстеріг вдома канапу безсоромно експлуатувати ідеали Майдану ? А метким та грошовитим, що очікували на переможця в райських кущах землі обітованої, осідлати Революцію ?! Якось, по-блюзнірськи, дивно виглядає дежавю- спроба підконтрольних авантюристів знову монополізувати Громадську думку й Віче, липкими руками нагороджувати когось від імені когось і знову, на замовлення, «клеймить следующий Режим», не забувши при цьому реанімувати дорогу серцю «скриньку». Наше місто – великий хутір, тут всім про 