,, Хто визволиться сам, ,, Я
потиснув би руку
той буде вільний. дияволу щоб
перемогти Гітлера’’
Хто визволить кого, Вінстон Черчіль.
в неволю візьме.’’
Леся Українка.
Навесні 1943 р. після минулорічної поразки німців під Сталінградом нацистські власті прийшли до залізнілого рішення – набрати до своєї армії жителів східних територій.
Відтак губернатор Галичини Отто Вехтер звернувся до Українського Центрального Комітету (УЦК), головою якого був відомий географ, професор Володимир Кубійович, з пропозицією підтримати с
творення в німецькій армії української дивізії.
УЦК являв собою український заклад соціального забеспечення , в колі його праці були питання охорони здоров’я, освіти, нагляді за безпритульними дітьми, в допомозі військовополоненим та ін. Німці з усією ясністю дали зрозуміти, що УЦК не матиме ніяких політичних прерогатив. Після тривалих переговорів і попри незгоду ОУН-Б (бандерівці) В. Кубійович та його співробітники погодилися з цією пропозицією. Безпосередньо причиною створення такої дивізії була надія на те , що німці поліпшать ставлення до українців. А найголовніше, в чому В. Кубійович зі своїми колегами , а також митрополитом А. Шептицьким були переконані, що відсутність добре вишколеної армії залишить українців беззбройними перед повертаючими назад озвірілими бандерами московсько - азійських орд, звірства яких при відступі з Галичини не були забутими На переговорах про створення дивізії УЦК наполягав, щоб ця частина боролася лише протии сіоністського більшовизму. За вказівкою Гіммлера О.Вехтер зажадав, щоб все вище командування дивізії склали німці, а сама вона, щоб не дратувати фюрера, називалася не українською, а галицькою. Окрім того, під загрозою покарання були заборонені назви ,, Україна’’, ,,українець’’. Вояки дивізії мали називатися не ,,українцями’’, а ,,галичанами’’.
3 березня на Форумі ІГС зі створення Координаційної ради при ОДА голова ГО «Майдан Січеслав » Віктор Романенко заявив, що він самостійно організував і проводив Євромайдан у Дніпрі, а також виказав наполегливе бажання, щоб його фінансові справи по Майдану 
Навесні 1943 р. після минулорічної поразки німців під Сталінградом нацистські власті прийшли до залізнілого рішення – набрати до своєї армії жителів східних територій.
УЦК являв собою український заклад соціального забеспечення , в колі його праці були питання охорони здоров’я, освіти, нагляді за безпритульними дітьми, в допомозі військовополоненим та ін. Німці з усією ясністю дали зрозуміти, що УЦК не матиме ніяких політичних прерогатив. Після тривалих переговорів і попри незгоду ОУН-Б (бандерівці) В. Кубійович та його співробітники погодилися з цією пропозицією. Безпосередньо причиною створення такої дивізії була надія на те , що німці поліпшать ставлення до українців. А найголовніше, в чому В. Кубійович зі своїми колегами , а також митрополитом А. Шептицьким були переконані, що відсутність добре вишколеної армії залишить українців беззбройними перед повертаючими назад озвірілими бандерами московсько - азійських орд, звірства яких при відступі з Галичини не були забутими На переговорах про створення дивізії УЦК наполягав, щоб ця частина боролася лише протии сіоністського більшовизму. За вказівкою Гіммлера О.Вехтер зажадав, щоб все вище командування дивізії склали німці, а сама вона, щоб не дратувати фюрера, називалася не українською, а галицькою. Окрім того, під загрозою покарання були заборонені назви ,, Україна’’, ,,українець’’. Вояки дивізії мали називатися не ,,українцями’’, а ,,галичанами’’.
