Що дорожче світлофор на дорозі чи життя людини?

Мешканці вул. Криворізької  неодноразово зверталися у різні інстанції, бо  тут  неможливо пішоходу перейти дорогу. З цього приводу ми говорили й писали  всім керманичам міста в різні роки .Проблему міг вирішити, якщо не  світлофор, то хоч  «лежачий поліцейський». На це О. Свіренко, з яким зустрічались останнім часом, не погодився , тому що це ділянка інтенсивного руху і виїзд з міста до Києва. Тому тут  потрібен, виключно,  світлофор. Сьогодні тут ледь не загинула дівчина підліток. То  скільки треба жертв, щоб  з"явилось сумління у чиновників і світлофор у перехожих.

Сліпа материнська любов...

Кожна мати вважає своє дитя найкращим. Якось на Калинівському ринку почув від чарівної жінки, що завзято торгувала яловичиною: « А у вас руки не болять ?». Та начебто ні, спасибі фіззарядці – відповів посміхаючись. « Та скільки ж ви будете писати в міліцію і по всім усюдам ? Мій синочок не такий ! Йому не можна теж трохи землі та трохи заробити, як попереднім депутатам ? А взагалі-то ваше время істекло !». Тобто вже збудували вільне від злодіїв громадянське суспільство ? – вже сам запитую нашорошено. І тут осінило.Це мати молодого, але вже з непомірною жагою до наживи, підконтрольного «старшим злодіям» депутата. Начебто маючи відношення до дотримання законності, він не має ні юридичної чи взагалі вищої освіти, не говорячи про сумління, дві помилки в одному слові, невігластво та марнославство.

Не вдовзі річниця майдана на Січеславщині.

Учора в затишному місті по вул. Артема зібрались однодумці, щоб почати підготовку до другої річниці майдана на Січеславщіні.

Зустріч у майстерні скульптора О.О. Зобенко

 Сьогодні пройшла зустріч з Олександром  Олександровичем Зобенко скультуром- монументалістом. Він розповів нам, що в данну мить він працює над проектом пам"ятника присвяченного Небесної сотні, котрий планується збудувати на майдані Незалежності.  

О.П. Канібалоцький: "Українці! Не станьмо біомасою для московського народу".

 «Ми тут жили ще до Потопу

   І корінь наш в земну вростає вісь»

                             

                                 Степан Олійник.

« На москалів не вважайте, нехай вони пишуть по-своєму, а ми по-своєму.

У них народ і слово, і у нас народ і слово

А чиє краще, нехай судять люди.»

                                             Тарас Шевченко.

Коріння у нас настільки глибоке, що осягнути його сьогодні може далеко не кожен, а де хто вважає, що це й не обов^,язково…

 Ось уже біля тисячі років нам, українцям, нав^,язують думку про те, що нібито наші Пращури не мали писемності, аж до Х століття, і що тільки християнство принесло нам письмо, книги й культуру загалом.

Однак безліч очевидних фактів не дають повірити цим ідеологічним випадкам.

Так археологи знаходять багато знарядь для письма – різного роду загострених паличок – писачків ( з дерева, кістки, металу). А матеріали для писання були нетривкими і незбереглися до нашого часу, бо писали на дереві, шкірі, бересті. Всі ці матеріали погано зберігаються. Учні часів Київської Русі вчилися писати на дошках,

Громадські слухання чи екзекуція підприємця???

Громадські слухання з актуальних питань громади стають традиційними. Інша річ, що їх інколи використовують, як публічну порку для політичних чи комерційних конкурентів або ж просто із тривіальних заздрощів  сусідів. Якщо не вистачає аргументів і логіки, а є лише бажання зробити депутата-підприємця, а тим більше голову земельної комісії, підконтрольним, то всі методи стануть в нагоді щоб знищити успішного конкурента і, головне, впливати на перерозподіл всіх земель громади. Піком істерії стало незрозуміле бажання керівника поріділої фракції опоблоку заборонити зйомку,  нападки та образи на обраного зборами
секретаря й голову,  присутнього мера міста та всіх інакомислячих.

Спроба викрасти протокол та реєстрацію була невдалою,  зайду-депутатку  дружно видворили.  Колишня двічі - депутатка і членкиня земельної комісії, а нині географічний конкурент, теж підготувалась заздалегідь – тут і фахові юристи, і дві професійні відеокамери, і невдоволено волаючі та ображені сусіди, яких в перспективі може раптом утіснити «нахабний

Коли почнуть лагодити наші дахи.

 Питання ремонту  дахів нашіх будиків ми почали задавати своєму КП "Жилсервісу" ще в 2012 році. До речі він ще мав назву "Південне".
У 2015 році  наші будинки були внесені в титул міста в розділ капітального ремонту дахів. Але розпочалісь місцеві вибори, та ми не встигли пройти PROZOPO. Тому нас перенесли на наступний 2016 рік. Нам усе це нагадує приказка: "Обіцянки чекають три роки."